Brandcom at Facebook Brandcom at Twitter RSS
2009/08/03

Фотозвіт з подорожі

до Нігерії

Після очікуваного часу прибуття ми нарешті приземлилися в Лагосі – колишній столиці Нігерії, найбільшому місті країни. Африка зустріла нас страшенною зливою, двогодинною чергою на паспортному контролі. В аеропорту нас було четверо європейців (я, з піврічною донечкою Софійкою, пара з Нідерландів) на приблизно 2 тисячі африканців.
 
Деякі друзі запитують, чи пережила я культурний шок, а я не можу однозначно відповісти. З одного боку, ні, бо дуже добре усвідомлювала, куди, з ким і до кого їду. Нігерія, як і моя рідна Україна, - це ті країни, щодо яких, на жаль, досі існує занадто багато стереотипів, нав’язаних, але не завжди правдивих. А з іншого  - якщо культурним шоком можна назвати захоплення, закоханість в культуру та традиції, людей, їхні цінності, ставлення одне до одного та до життя – то я досі його переживаю.

Друге, найбільш популярне питання, як не дивно, стосується краси. Чи красива Нігерія? Так, дуже! Незважаючи на купи сміття на вулицях, повну відсутність централізованого водопостачання і електроенергії, наглих малярійних комарів, босих і бідних дітей, більшість із яких «білих» бачили по телевізору, а деякі не бачили телевізора, жахливі розмиті у сезон дощів дороги, Нігерія – одне з найкращих місць, де мені вдалося побувати. Вона дуже різна: бідна і багата, проста, хоча інколи важко зрозуміла, автентична і водночас модернова, надзвичайно глибока для пізнання.

Всі три тижні мого перебування в Нігерії пройшли під гаслом душевного спокою, людського тепла і приємних вражень, яких не зіпсувало навіть жахливе ставлення до мене в українському посольстві в Абуджі (столиці Нігерії). Час пролетів так швидко, що здається, ніби нічого не встигла – багато невідвіданих міст, всього 200 фотографій, хоча думала, що буде більше тисячі… Навіть на елементарний шоппінг, який я обожнюю, вдалося виділити всього півгодини дорогою до аеропорту. Але я знаю, що повернуся туди ще не один раз, можливо, навіть швидше, ніж планую зараз.


Хендс фрі для мамочок ))) Софія моя дуже любила і засинала протягом 10 хвилин!



Манго, які в супермаркетах Києва коштують 25 грн. за 1 шт., там ростуть навіть у найбідніших районах. Можна збирати і їсти абсолютно безкоштовно.


В одному із маленьких містечок я ощасливила діток, які ніколи не бачили білих і боялися доторкнутися, але були страшенно раді.




Місцевий аналог нашого супермаркета. Така собі Фора чи Екомаркет.


Придорожній ринок, торг – запорука успіху і економії фінансів.


Одна із продавців на місцевому риночку дорогою до Абуджі. Товар чи будь-які інші клунки на голові – абсолютно нормальна картина в Нігерії. Для чого втомлювати руки, якщо можна все перекласти на голову?


Про пташиний грип в Нігерії не чув ніхто, хоча ЮНІСЕФ справно відпрацьовує комунікаційні гроші.


Art Village у Абуджі – аналог нашого Андріївського узвозу. Такий же багатий і красивий. Тільки дешевший, більший і абсолютно забутий туристами.




Дві релігії – католицизм і мусульманство – борються за право вищості. На півдні, де відпочивала я, мусульмани явно програють. Тому не такі агресивні, як на півночі.


І наостанок пару популярних африканських мелодій.

African Queen

 

9ice - gongo aso

 
| |